Влада Словаччини змінює правила продовження бізнес-ПНП

Кабінет міністрів Словаччини схвалив проєкт масштабних змін у законі про перебування іноземців, який, окрім іншого, вносить важливі зміни в правила продовження посвідки на проживання (ПНП) для підприємців. У разі схвалення парламентом і президентом нові правила почнуть діяти з 15 липня 2026 року.

Пом’якшення вимог до доходів

Одне з ключових змін стосується критеріїв, за якими буде оцінюватися економічна активність іноземного підприємця. Раніше при продовженні ПНП основна увага приділялася чистому прибутку (тобто після сплати податків). Також діяли конкретні пороги — наприклад, 20 прожиткових мінімумів для індивідуальних підприємців (živnostníci) і 60 прожиткових мінімумів для компаній.

Тепер пропонується повністю відмовитися від цієї системи. Замість цього вводяться нові, значно м’якші критерії:

• для індивідуальних підприємців достатньо буде підтвердити наявність оподатковуваного доходу, що перевищує мінімальний поріг, при якому виникає обов’язок подавати податкову декларацію (у 2025 році це 2876,90 євро);
• для юридичних осіб (компаній) — підтвердити сплату мінімального податку на прибуток, який на даний момент становить від 340 євро на рік.

Таким чином, вимоги до фактичної прибутковості бізнесу суттєво знижуються. Формально це означає, що підприємець може мати мінімальний оборот або навіть не генерувати прибуток взагалі, але при цьому зберігати право на продовження ПНП.

Цей пункт викликає багато запитань. З одного боку, він очевидно полегшує умови для іноземців, знижуючи фінансове навантаження і вимоги до результатів бізнесу. З іншого — залишається неясною логіка держави щодо підтримки і регулювання іноземного підприємництва.

Зокрема, можливі ситуації, при яких індивідуальний підприємець декларує мінімальний дохід, не платить податок на прибуток, обмежуючись лише обов’язковими страховими внесками. Або компанія фактично не веде діяльність, подає нульову звітність і обмежується сплатою мінімального податку. За новими правилами в обох ситуаціях ПНП все одно може бути продовжено.

Посилення контролю за боргами

На тлі пом’якшення вимог до доходів значно посилюється контроль за фінансовою дисципліною підприємців. Якщо раніше відсутність заборгованостей перевірялася тільки на момент подачі заяви на продовження ПНП (і у заявника було близько 20 днів на їх погашення у разі виявлення), то тепер пропонується принципово інший підхід.

Відсутність боргів перед державними органами (податкова служба, митниця, соціальне та медичне страхування) стає постійним обов’язком іноземця протягом усього терміну перебування в країні.

Це означає, що наявність заборгованості в будь-який момент може бути зафіксовано відповідним органом, інформація про неї може бути передана в міграційну поліцію, що, в свою чергу, може стати підставою для анулювання ПНП.

При цьому передбачається, що на практиці не будуть враховуватися короткострокові або технічні заборгованості, що виникли з об’єктивних причин — наприклад, через затримки платежів або адміністративні помилки. Основний акцент, ймовірно, буде зроблено на випадках тривалих або проблемних боргів, особливо якщо вони важко піддаються стягненню.

Тим не менш, за новими правилами будь-яка наявність заборгованості створює потенційний ризик для статусу іноземця, що вимагає значно більш уважного підходу до фінансових зобов’язань.

Скасування виняткових підстав

Ще одне важливе зміна — скасування можливості продовження ПНП на підставі виняткового рішення міністерства економіки. Раніше цей механізм дозволяв зберегти посвідку на проживання навіть у разі, якщо бізнес не досяг встановлених економічних показників.

З введенням нових правил така опція зникає, що робить систему більш формалізованою і позбавляє підприємців «страхової подушки» в нестандартних ситуаціях.

Не тільки бізнес: що ще змінюється для іноземців

Пакет поправок до закону зачіпає не тільки підприємців, але й практично всі ключові аспекти життя іноземців у Словаччині — від віз і працевлаштування до довгострокового проживання і статусу біженців. Загалом простежується єдина логіка: держава прагне спростити і прискорити процедури за рахунок цифровізації, але одночасно робить систему більш формалізованою і посилює контроль.

У візовій політиці зміни носять двоїстий характер. З одного боку, термін національної візи збільшується з 90 до 120 днів, що дає більше часу для оформлення документів після в’їзду. З іншого — сама процедура стає більш суворою: частіше вимагатиметься особиста подача, вводяться чіткі вимоги до документів і стандартизуються підстави для відмов. При цьому з віз приберуть прив’язку до конкретного роботодавця, що має спростити мобільність іноземців на ринку праці.

Серйозний акцент робиться на цифровізацію. Влада планує перевести подачу заяв на ПНП в онлайн-формат, скоротити кількість паперових довідок і налагодити обмін даними між відомствами. Наприклад, підтвердження проживання можна буде оформляти через електронні системи, а поліція зможе самостійно перевіряти дані про нерухомість. Однак разом з цим з’являються і більш жорсткі процедурні рамки — зокрема, обмежений термін на надання відсутніх документів.

Зміни торкнуться і ринку праці. Вперше на рівні закону вводяться чіткі обмеження по періоду безробіття: він залежатиме від терміну проживання в країні. Також іноземців зобов’яжуть повідомляти поліцію про втрату і зміну роботи у встановлений термін. Це робить статус більш залежним від формального дотримання правил, ніж раніше.

Окремий блок стосується українців з тимчасовим захистом. Її автоматичне продовження обмежується серединою 2027 року, після чого передбачено перехідний період, протягом якого можна буде перейти на стандартний ПНП в спрощеному порядку. Паралельно пом’якшуються деякі вимоги до довгострокового проживання, наприклад, у частині підтвердження знання мови.